Народився  Мацієвич В.А. 13 квітня 1913 року в с.Піщаний Брід. У п’ять років хлопчик осиротів. У неспокійному 1918 році загинули його батьки. Виховувався в дитбудинку у Зінов’євську (тепер Кіровоград). Потім – школа фабрично-заводського навчання, робота слюсарем-лекальником механічного цеху заводу «Червона Зірка». Армія привела молодого робітника до Ленінградського морського технікуму.Та з другого курсу в 1933 році він вступає до Оренбурзької школи військових льотчиків. Пілся навчання йому , пілоту-винищувачу, вже в 1939-му довелося повоювати на радянсько–фінській війні.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Капітан В. Мацієвич до червня 1942 року здійснив 196 бойових вильотів, в 44 повітряних боях особисто збив 16 і в складі групи 6 ворожих літаків.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 лютого 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу

Після війни продовжував службу у ВПС СРСР.  У 1956 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1964 року полковник В.А.Мацієвич - в запасі. Жив і працював в місті-герої Ленінграді (нині - Санкт-Петербург). Помер 10 вересня 1981 року. Похований на Ново-Волковському кладовищі в м. Санкт-Петербург.